Речовину називають твердою, якщо вона зберігає свою форму і свій об’єм.

При вивченні твердих речовин було встановлено, що багато твердих тіл у природі мають гладенькі плоскі поверхні, розміщені під певними кутами, а іноді і форму правильних многогранників. Такі тверді тіла називаються монокристалами. Найчастіше монокристали мають дуже маленькі розміри, хоч , наприклад, монокристали гірського кришталю іноді бувають завбільшки з людину.

Вивчення внутрішньої будови кристалів за допомогою рентгенівського проміння дало змогу встановити, що частинки в кристалах мають правильне розміщення, тобто утворюють кристалічну решітку. Вузли решітки мають правильне розміщення, яке періодично повторюється. Правильне розміщення частинок у вузлах решітки кристала називається далеким порядком у кристалі.

Отже під твердим тілом у фізиці розуміють лише такі речовини, які мають   кристалічну   будову.

Твердим тілам – монокристалам  притаманна анізотропія -  неоднаковість    властивостей    у    різних    напрямах.