ТЕОРЕТИЧНІ     ВІДОМОСТІ.

     Зовнішній   фотоефект – це процес виривання електронів з поверхні    металу    під    дією    світлового    випромінювання.

     Закономірності   зовнішнього   фотоефекту   описуються    трьома законами :

     І – закон : фотострум   насичення   прямо   пропорційний   інтенсивності     світлового    випромінювання  ( потужності  Р ).

     ІІ – закон : максимальна швидкість вирваних фотоелектронів не залежить   від   інтенсивності світлового випромінювання, а визначається   частотою   цього   випромінювання.

     ІІІ – закон : червона   межа   фотоефекту   не   залежить   від інтенсивності   світлового   випромінювання,   а   визначається   лише    матеріалом    освітлюваного    електрода.

     Пояснити явище фотоефекту можна лише розглядаючи світло, як потік  квантів  з  енергією   e = hn. Тоді,  згідно  рівняння  Ейнштейна

hn = А_вих + W_{к   ,}

де  енергія  падаючого  кванта  hn  іде  на  виконання  роботи  виходу - А_вих  по    вириванню    електрона  з   металу  і   на  надання   йому  кінетичної   енергії  -  W_к.

 Робота   виходу   А_вих  –  залежить   від   матеріалу  освітлюваної   речовини.

  Кінетична  енергія   вирваного  електрона   W_к = mu²/2    залежить   від   частоти     світлового     випромінювання.

Зовнішній  фотоефект   можливий   при   частоті   випромінювання n > A_вих/h.

Максимальна   довжина   хвилі,   при   якій   ще   можливий     фотоефект 

    з   даного   матеріалу,   називається   червоною   межею   фотоефекту 

( l_ч = ch/A_вих ).

При   цьому   кінетична   енергія   фотоелектронів    рівна    нулю.