ТЕОРЕТИЧНІ            ВІДОМОСТІ.

Якщо   промінь   світла   падає  на   гладеньку   поверхню  прозорого середовища,     то   утворюється   відбитий    і    заломлений    промені;   Відбитий   промінь  поширюється  у  тому  самому   середовищі,   що   й   падаючий,    а   заломлений   промінь   поширюється   в   іншому   середовищі. Кут  між  падаючим   променем   і   нормаллю   в   точці   падіння   називають кутом   падіння  -   i ,  а   кут   між   заломленим   променем   і   нормаллю - кутом заломлення -   g. 

Дослідним   способом    встановлені   закони   заломлення   світла,  які  справедлив  для ізотропних  середовищ.  (ІЗОТРОПНИМ  називають середовище,   в   якому   швидкість   світла   не   залежить   від   напряму   його поширення).

1. Заломлений   промінь   лежить   в   одній   площині   з   надаючим променем   і   перпендикуляром,   проведеним   у   точку   падіння    променя    до     межі     поділу     двох     середовищ.

2. Відношення   синуса    кута   падіння   до   синуса   куга   заломлення    дорівнює    відношенню    швидкості    поширення   світла   в   першому    середовищі   до   швидкості   поширення   світла   в   другому    середовищі   і    є   величиною    сталою    для   даних   двох    середовищ.   Цю    величину   називають    відносним    показником    заломлення    другого    середовища    відносно     першого:

sin i / sin g  =  u₁ / u₂  =  n₂₁  =  n₂ / n₁

Показник   заломлення  даноі  речовини  відносно  вакууму   називають    абсолютним     показником      заломлення      речовини    n.

На практиці показник заломлення   переважно   виражають   відносно   повітря,  а   не   відносно   вакууму.  Щоб   дістати  показник  заломлення   даноі  речовини  відносно  вакууму, значення показника заломлення цієї речовини відносно повітря треба помножити на абсолютний показник   заломлення   повітря,   який   дорівнює    1,00029.

При   порівнянні   двох   речовин   ту   з   них,   яка   має   більший    показник   заломлення,   називають   оптично   більш   густою.

При   переході   світла   з   речовини,   оптично   менш   густоі   в  речовину   оптично    більш     густу,     заломлений      промінь    наближається     до     перпендикуляра,   поставленого   в   точці    падіння,    тобто    i   >  g     

Якщо   промінь   світла   переходить   із   середовища,  оптично   більш    густого   в   середовище   оптично   менш   густе,   то   заломлений   промінь    віддаляється    від    перпендикуляра,    тобто    і < g   

Заломлюючі    властивості    речовин,    з    яких    виготовляють    прозорі   деталі   оптичних    приладів,    мають    велике    значення     при   конструюванні   цих    приладів,   тому   треба    знати    методику    визначення   показників     заломлення     речовини.